Михайло Грушевський – нащадок Івана Груші, дипломата гетьмана Богдана Хмельницького.

Відомий український історик, громадський та політичний діяч, голова Центральної Ради Української Народної Республіки, автор понад 2000 наукових праць Михайло Сергійович Грушевський народився в родині з славетними традиціями.

Михайло народився в сім’ї педагога, організатора народної освіти, автора «Первой учебной книги церковно-славянского языка» Сергія Федоровича Грушевського. За сімейною традицією (його батько дияконом) Сергій Федорович здобув духовну освіту у Київській духовній академії, проте все життя пропрацював на педагогічній ниві.

Мати, Глафіра Захарівна Опокова, походила з сім'ї греко-католицьких священиків Опуцкевичів. Її батько, та дід Михайла Грушевського, Захарій Іванович Оппоков, був за життя нагороджений двома орденами Святої Анни, бронзовим хрестом, орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира, а ще йому було дароване дворянство.

Більшість дослідників вважають, що рід батька Михайла Грушевського походив від козаків Грушів-Грушевських, ймовірніше за все від Івана Груші, дипломата, військового писаря, прибічника гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Віговського.

Іван Груша здобув освіту в Києво-Могилянській академії. Під час Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658 років служив канцеляристом Генеральної військової канцелярії. За дорученням Богдана Хмельницького військовий писар Іван Груша, «чоловік дуже освічений і розумний», часто бував у різних посольствах і на переговорах, де виявив себе як талановитий дипломат. Пізніше Іван Груша належав до найближчого оточення гетьмана  І. Виговського, та займав у його уряді посаду генерального писаря. Нащадки Груші стали згодом особами духовного звання але багатством ніколи не славилися.

На фото: Сергій Федорович та Глафіра Захарівна Грушевські з дітьми. Зліва направо: Захар, Ганна, Федір, Михайло. (1876 р.)